lightbulb
ВІДНОВИЛА РОБОТУ "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"
З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ.
ТЕЛ.: (044) 36-114-37


Запитання-відповіді
Надсилання Річного плану, фінплану та змін до них УО
[30.07.2010]  Каплун Олександр Анатолійович, ДП ДАК "Хліб України" "Миколаївський портовий елеватор"

Запитання:
   Надайте, будь ласка, роз’яснення щодо застосування Закону України «Про здійснення державних закупівель» N 2289-VI від 01 червня 2010 року (надалі - Закон), а саме застосування ч.4 статті 2 вказаного Закону та ч.1 статті 4 Закону.
   Чи зобов’язане відповідно до положень ч.1 статті 4 Закону дочірнє підприємство господарського товариства, у статутному капіталі якого державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, річний план, зміни до нього, кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних) коштів), зміни до них надсилати до органів, зазначених в ч.1 статті 4 Закону?
   Які документи, в разі наявності такого обов’язку, необхідно надіслати до Державного казначейства України та які до Уповноваженого органу?
Чи може дочірнє підприємство господарського товариства, у статутному капіталі якого державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків надсилати відповідні документи лише товариству, від якого воно залежить?

Відповідь:
   Зважаючи на ту обставину, що замовник не обслуговується в органах Державного казначейства, замовник-підприємство надсилає лише до УО річний план, фінплан та зміни до них протягом 5 р.д. з дня їх затвердження. Окрему інформацію та документи до Казначейства надсилають лише бюджетники або одержувачі бюджетних коштів.
   Надсилати відповідні документи лише товариству, від якого воно залежить, дочірнє підприємство господарського товариства, у статутному капіталі якого державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, не зобов'язане, за винятком випадку, якщо таке товариство вимагає від своїх ДП надання такої інформації. Разом з тим, надсилання перелічених у частині першій статті 4 Закону документів лише товариству, від якого воно залежить, не тягне за собою виконання вимог законодавства.


 
Особливості здійснення закупівель згідно Закону

[30.07.2010] Каплун Олександр Анатолійович, ДП ДАК "Хліб України" "Миколаївський портовий елеватор"

Запитання:
   Надайте, будь ласка, роз’яснення щодо застосування Закону України «Про здійснення державних закупівель» N 2289-VI від 01 червня 2010 року (надалі - Закон), а саме застосування ч.4 статті 2 вказаного Закону та ч.1 статті 4 Закону.
На сьогоднішній день окремими законами України не визначені особливості здійснення закупівлі товарів, робіт, послуг відповідно до переліку ч.4 статті Закону.
   Просимо надати відповідь:
Чи повинно підприємство здійснювати державні закупівлі відповідно до цього Закону, якщо воно вже користується відповідними послугами (поштового зв’язку, централізованого водопостачання та водовідведення, електричною енергією, послугами з транспортування та постачання природного газу) за укладеними договорами, а інші суб’єкти господарювання не надають таких послуг?

Відповідь:
   Дія Закону не поширюється на правовідносини, що виникли до вступу його в дію. Тобто, замовники будуть виконувати укладені договори на умовах, викладених у цих договорах. Разом з тим, якщо договір завершить свою дію, при здійсненні закупівлі у подальшому необхідно буде керуватися Законом. Якщо на час необхідності здійснення закупівель, перелік яких міститься у частині четвертій статті 2 Закону, окремі закони прийняті не будуть, доведеться проводити процедури, передбачені Законом.


Останнє оновлення на П'ятниця, 30 липня 2010, 11:01
 
Чи є вичерпним перелік підстав для застосування процедури закупівлі в одного учасника

[30.07.2010] Ковтун Олександр Григорович, ТОВ СП "НІбулон"

Запитання:
   Чи можна розширити на свый розсуд перелык підстав, що регламентують процедеру закупівлі в одного учасника відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель". Чи цей перелік ч.2 ст.39 вказаного Закону є вичерпним та роширеному тлумаченню не підлягає?

Відповідь:
   На жаль, ні. Перелік підстав для застосування процедури закупівлі в одного учасника, визначений частиною другою статті 39 Закону, є вичерпний.


 
Запит цінових пропозицій

[28.07.2010] Гурьєна Валентина Олексіївна, Галузева рада підприємців по фармдіяльності Сумської ОДА

Запитання:
   У коштоисі Замовника передбачено 140 тис на код устаткування, 50 тис із них передбачено на слухові апарати. При проведенні запиту цінових пропозицій лотування не застосовується, але постачання слухових апаратів є специфічним видом закупівлі і не всі постачальники можуть кваліфіковано запропонувати повний перелік. Чи може Замовник провести два запити цінових пропозицій по одному КДК з запрошенням різних учасників (з урахуванням специфіки продукції та можливостей постачальників)?

Відповідь:
   У разі, якщо постачання товару будуть здійснювати декілька учасників, то замовник повинен провести декілька процедур запиту цінових пропозицій, розділивши предмет закупівлі на частини. Чинне законодавство не забороняє ділити предмет закупівлі на частини, за винятком випадку, якщо ділення призводить до уникнення проведення процедур закупівель.
Викладена ситуація повністю відповідає вимогам Положення про закуівлю і замовник має право провести замість однієї процедури запиту цінових пропозицій декілька таких процедур.


 
Чи потрібно проводити тендер?

[25.07.2010] Колосай Алла Володимирівна, Школа.

Запитання:
   Будь ласка, допоможіть! на капітальний ремонт всього закладу виділена сума коштів, яка перевищує 300 тис. Передбачений ремонт різних корпусів і сума на кожен з них не перевищує 300 тис. чи потрібно проводити тендерну процедуру? Дякую

Відповідь:
   У даному випадку варто визначитися, чи є окремий корпус окремим об'єктом. Якщо мова йде про корпуси, які з'єднані між собою та знаходяться за однією адресою, навряд чи замовнику вдасться довести, що корпуси - це окремі об'єкти, а отже окремі предмети закупівлі. Якщо виходити з того, що окремий корпус - це окремий предмет закупівлі, то у разі, якщо вартість робіт на окремому об'єкті не перевищує 300 тис.грн., проводити процедури, передбачені чинним законодавством, не потрібно. У протилежному випадку  - замовник повинен застосувати для закупівлі робіт одну з процедур, передбачених законодавством.


 
Виникнення додаткових закупівель

[25.07.2010] Сергієнко С.Д., ДП ДГ КІАПВ УААН.

Запитання:
   Підскажіть будь-ласка, при затвердженні річного плану закупівель планувалося придбати нітроамофоску на сумі до 200 тис.грн. проведено закупівлю по запиту цінової пропозиції.На даний час підприємсво має можливість закупити ще на такуж саму суму, для використання.Яку при цьому необхідно застосувати процедуру: відкриті торги чи запит цінових пропозицій?Чи необхідно внести зміни до річного плану закупівель? Дякую.

Відповідь:
   Зміни до річного плану вносити однозначно потрібно, якщо додаткова закупівля на таку ж саму суму не була запланована у плані. У даному випадку постає питання процедури закупівлі: якщо замовник на час придбання товару на 200 тис.грн. знав про подальші закупівлі, то з метою уникнення порушення чинного законодавства варто провести відкриті торги. Якщо ж замовник зможе довести і документально підтвердити, що на час здійснення першої закупівлі він об'єктивно не міг передбачити наступну закупівлю, то проведення запиту цінових пропозицій буде відповідати вимогам чинного законодавства.


 
Визначення предмета закупівлі для робіт

[25.07.2010] Колосай Алла Володимирівна, Школа.

Запитання:
   Чи можна вважати окремими обєктами під час проведення капітального ремонту корпуси закладу, якщо вони обєднані теплими переходами?
Як правильно визначити предмет закупівлі у такому випадку?

Відповідь:
   У даному випадку мова ведеться про один об'єкт. Предметом закупівлі є вартість всіх робіт на об'єкті.


 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

ЗАПИТАННЯ ВІДПОВІДІ

ОСТАННІ НОВИНИ

© www.pro-tender.com.ua, tel: 8(044) 36-114-37