[23.07.2010] Андрій, Комунальне підприємство

Запитання:
   В 2007-2008 році комунальне підприємство проводило тендер на закупівлю палива за власні кошти. Торги пройшли - визначився переможець. Але була необхідність відправляти автомобілі у далекі відрядження, при якому авто заправлялись за готівку на АЗС інших торгових марок. Чи було це порушенням законодавства в той період або були якісь роз'яснення?

Відповідь:
   Варто було б проаналізувати закупівлі протягом вказаних років, т.я. діяли різні порядки і були різні підходи. Також необхідно врахувати час проведення (дата початку) процедури закупівлі, про яку йде мова у запитанні.Незважаючи на це, можна визначити наступні періоди у здійсненні закупівель:
   1. До 11.03.2007 діяла редакція Закону, яка встановлювала нижню межу для товарів у 30 тис.грн., яка не передбачала порядку визначення предмета закупівлі. Це означає, що замовник визначав предмет закупівлі самостійно, виходячи з власних суджень. Також не було прив'язки до річної потреби. Це давало можливість визначити замовнику предмет закупівлі ПММ, а закупівлі ПММ при відрядженнях трактувати як додаткові закупівлі, які не можна було передбачити. Якщо сума додаткових закупівель по відрядженнях не перевищувала 30 тис.грн., то відповідно замовник мав право не проводити процедури закупівлі. Єдине все це необхідно відповідним чином було відображати у плані закупівель (додатку до нього).
   2. З 11.03.2007 діяла редакція Закону, яка встановлювала нижню межу для товарів у 20 тис.грн. (для підприємств - 50 тис.грн.). Даний Закон передбачав, що порядок визначення предмета закупівлі встановлює Міжвідомча комісія. Разом з тим, у самому Закону прив'язка до річної потреби була відсутня. Зважаючи на ту обставину, що Міжвідомча комісія затвердила порядок визначення предмета закупівлі 19.06.2007 (набув чинності через 10 днів, тобто діяв з 29-30 червня 2007), до того моменту, як почав діяти порядок визначення предмета закупівлі, замовник мав право самостійно визначати предмет закупівлі (як у п.1).
   3. З 29(30).06.2007 по 01.04.2008 включно при редакції Закону, зазначеній у п.2, також був порядок визначення предмета закупівлі. Даний порядок зобов'язував замовників при визначенні предмета закупівлі керуватися річною потребою. Відповідно до п.5.3.  вказаного порядку поділом предмету закупівлі з метою уникнення застосування процедур відкритих торгів із зменшенням ціни або редукціону вважалося розбиття загальної річної суми предмета закупівлі, визначеного відповідно до положень цього Порядку. Тобто, навіть якщо додаткові закупівлі і виникали замовник повинен був керуватися при прийнятті рішення про застосування чи незастосування процедури закупівлі (і якої) загальною річною сумою предмета закупівлі. За періоди, визначені у пп.1-3 даної відповіді, роз'яснень з питання визначення предмета закупівлі не було, за винятком роз'яснення в електронному вигляді Антимонопольного комітету від серпня 2006 року (розміщене було лише на сайті АМКУ), у якому Антимонопольний комітет рекомендував при визначенні предмета закупівлі керуватися річною потребою та Класифікатором. Рішення Міжвідомчої комісії щодо визначення предмета закупівлі додаються.
   4. З 02.04.2008 Закон втратив чинність, набула чинності постанова КМУ №274, яка затвердила Тимчасове положення про закупівлі. Відповідно до вимог цього Тимчасового положення його дія не поширювалася на закупівлі комунальних підприємств за власні кошти (така ситуація поки що зберігається і на даний час)