[28.07.2010] Гурьєна Валентина Олексіївна, Галузева рада підприємців по фармдіяльності Сумської ОДА

Запитання:
   У коштоисі Замовника передбачено 140 тис на код устаткування, 50 тис із них передбачено на слухові апарати. При проведенні запиту цінових пропозицій лотування не застосовується, але постачання слухових апаратів є специфічним видом закупівлі і не всі постачальники можуть кваліфіковано запропонувати повний перелік. Чи може Замовник провести два запити цінових пропозицій по одному КДК з запрошенням різних учасників (з урахуванням специфіки продукції та можливостей постачальників)?

Відповідь:
   У разі, якщо постачання товару будуть здійснювати декілька учасників, то замовник повинен провести декілька процедур запиту цінових пропозицій, розділивши предмет закупівлі на частини. Чинне законодавство не забороняє ділити предмет закупівлі на частини, за винятком випадку, якщо ділення призводить до уникнення проведення процедур закупівель.
Викладена ситуація повністю відповідає вимогам Положення про закуівлю і замовник має право провести замість однієї процедури запиту цінових пропозицій декілька таких процедур.

[25.07.2010] Колосай Алла Володимирівна, Школа.

Запитання:
   Будь ласка, допоможіть! на капітальний ремонт всього закладу виділена сума коштів, яка перевищує 300 тис. Передбачений ремонт різних корпусів і сума на кожен з них не перевищує 300 тис. чи потрібно проводити тендерну процедуру? Дякую

Відповідь:
   У даному випадку варто визначитися, чи є окремий корпус окремим об'єктом. Якщо мова йде про корпуси, які з'єднані між собою та знаходяться за однією адресою, навряд чи замовнику вдасться довести, що корпуси - це окремі об'єкти, а отже окремі предмети закупівлі. Якщо виходити з того, що окремий корпус - це окремий предмет закупівлі, то у разі, якщо вартість робіт на окремому об'єкті не перевищує 300 тис.грн., проводити процедури, передбачені чинним законодавством, не потрібно. У протилежному випадку  - замовник повинен застосувати для закупівлі робіт одну з процедур, передбачених законодавством.

[25.07.2010] Сергієнко С.Д., ДП ДГ КІАПВ УААН.

Запитання:
   Підскажіть будь-ласка, при затвердженні річного плану закупівель планувалося придбати нітроамофоску на сумі до 200 тис.грн. проведено закупівлю по запиту цінової пропозиції.На даний час підприємсво має можливість закупити ще на такуж саму суму, для використання.Яку при цьому необхідно застосувати процедуру: відкриті торги чи запит цінових пропозицій?Чи необхідно внести зміни до річного плану закупівель? Дякую.

Відповідь:
   Зміни до річного плану вносити однозначно потрібно, якщо додаткова закупівля на таку ж саму суму не була запланована у плані. У даному випадку постає питання процедури закупівлі: якщо замовник на час придбання товару на 200 тис.грн. знав про подальші закупівлі, то з метою уникнення порушення чинного законодавства варто провести відкриті торги. Якщо ж замовник зможе довести і документально підтвердити, що на час здійснення першої закупівлі він об'єктивно не міг передбачити наступну закупівлю, то проведення запиту цінових пропозицій буде відповідати вимогам чинного законодавства.

[25.07.2010] Колосай Алла Володимирівна, Школа.

Запитання:
   Чи можна вважати окремими обєктами під час проведення капітального ремонту корпуси закладу, якщо вони обєднані теплими переходами?
Як правильно визначити предмет закупівлі у такому випадку?

Відповідь:
   У даному випадку мова ведеться про один об'єкт. Предметом закупівлі є вартість всіх робіт на об'єкті.

[25.07.2010] Михайлова Катерина, ДП "ТВУ"

Запитання:
   Доброго дня! Нещодавно на мене поклали обов"язки секретаря комітету з конкурсних торгів.
Чи можу я виконувати роботу секретаря КзКТ без проходження навчання у сфері державних закупівель?

Відповідь:
   Так, адже порядок навчання чинним законодавством (Положенням про закупівлю) та майбутнім (Законом) не визначний.

[23.07.2010] Андрій, Комунальне підприємство

Запитання:
   В 2007-2008 році комунальне підприємство проводило тендер на закупівлю палива за власні кошти. Торги пройшли - визначився переможець. Але була необхідність відправляти автомобілі у далекі відрядження, при якому авто заправлялись за готівку на АЗС інших торгових марок. Чи було це порушенням законодавства в той період або були якісь роз'яснення?

Відповідь:
   Варто було б проаналізувати закупівлі протягом вказаних років, т.я. діяли різні порядки і були різні підходи. Також необхідно врахувати час проведення (дата початку) процедури закупівлі, про яку йде мова у запитанні.Незважаючи на це, можна визначити наступні періоди у здійсненні закупівель:
   1. До 11.03.2007 діяла редакція Закону, яка встановлювала нижню межу для товарів у 30 тис.грн., яка не передбачала порядку визначення предмета закупівлі. Це означає, що замовник визначав предмет закупівлі самостійно, виходячи з власних суджень. Також не було прив'язки до річної потреби. Це давало можливість визначити замовнику предмет закупівлі ПММ, а закупівлі ПММ при відрядженнях трактувати як додаткові закупівлі, які не можна було передбачити. Якщо сума додаткових закупівель по відрядженнях не перевищувала 30 тис.грн., то відповідно замовник мав право не проводити процедури закупівлі. Єдине все це необхідно відповідним чином було відображати у плані закупівель (додатку до нього).
   2. З 11.03.2007 діяла редакція Закону, яка встановлювала нижню межу для товарів у 20 тис.грн. (для підприємств - 50 тис.грн.). Даний Закон передбачав, що порядок визначення предмета закупівлі встановлює Міжвідомча комісія. Разом з тим, у самому Закону прив'язка до річної потреби була відсутня. Зважаючи на ту обставину, що Міжвідомча комісія затвердила порядок визначення предмета закупівлі 19.06.2007 (набув чинності через 10 днів, тобто діяв з 29-30 червня 2007), до того моменту, як почав діяти порядок визначення предмета закупівлі, замовник мав право самостійно визначати предмет закупівлі (як у п.1).
   3. З 29(30).06.2007 по 01.04.2008 включно при редакції Закону, зазначеній у п.2, також був порядок визначення предмета закупівлі. Даний порядок зобов'язував замовників при визначенні предмета закупівлі керуватися річною потребою. Відповідно до п.5.3.  вказаного порядку поділом предмету закупівлі з метою уникнення застосування процедур відкритих торгів із зменшенням ціни або редукціону вважалося розбиття загальної річної суми предмета закупівлі, визначеного відповідно до положень цього Порядку. Тобто, навіть якщо додаткові закупівлі і виникали замовник повинен був керуватися при прийнятті рішення про застосування чи незастосування процедури закупівлі (і якої) загальною річною сумою предмета закупівлі. За періоди, визначені у пп.1-3 даної відповіді, роз'яснень з питання визначення предмета закупівлі не було, за винятком роз'яснення в електронному вигляді Антимонопольного комітету від серпня 2006 року (розміщене було лише на сайті АМКУ), у якому Антимонопольний комітет рекомендував при визначенні предмета закупівлі керуватися річною потребою та Класифікатором. Рішення Міжвідомчої комісії щодо визначення предмета закупівлі додаються.
   4. З 02.04.2008 Закон втратив чинність, набула чинності постанова КМУ №274, яка затвердила Тимчасове положення про закупівлі. Відповідно до вимог цього Тимчасового положення його дія не поширювалася на закупівлі комунальних підприємств за власні кошти (така ситуація поки що зберігається і на даний час)